26
Травень
КОНТАМІНОВАНІ БАГАТОКОМПОНЕНТНІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ
 

КОНТАМІНОВАНІ БАГАТОКОМПОНЕНТНІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

Павлович О. С. Донецький національний університет, Філологічний факультет Кафедра української мови та прикладної лінгвістики м. Донецьк

У сучасному мовознавстві посилився інтерес до взаємодії семантичної та формально-граматичної структури синтаксичних одиниць. Повніше і глибше цю теоретичну проблему досліджено на матеріалі простого речення. Але зовсім небагато досліджень щодо контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень (КБСР), що зумовлено недостатністю вивчення цього різновиду багатокомпонентних речень.
Контаміновані утворення як конструкції, що поєднують у собі два-три і більше різновидів підрядності (однорідної, неоднорідної, послідовної), в українському мовознавстві маловивчені. Певні аспекти їхньої формально-граматичної структури проаналізував К. Ф. Шульжук [6] у зв’язку з дослідженням складних багатокомпонентних речень. Утвердження концепції речення як багатовимірної структури потребує комплексного дослідження КБСР у взаємозв’язку їхньої формально-граматичної, семантико-синтаксичної та власне семантичної структури. Саме це визначає актуальність роботи. Крім того, глибшого вивчення вимагають питання, зокрема механізмів виділення рівнів їхнього членування, порядкової залежності предикативних частин, використання синтаксичних засобів їхнього зв’язку.
Мета роботи – дослідити формально-граматичну та семантичну структуру КБСР, визначити моделі контамінованих речень, описати та систематизувати різновиди моделей КСБР, здійснити спробу побудувати дерева залежностей для контамінованих речень.
Об’єктом дослідження є складнопідрядні багатокомпонентні речення, в яких поєднуються два-три і більше різновидів підрядності – однорідної, неоднорідної та послідовної.
Предметом дослідження є структура моделей контамінованих утворень у конкретних мовленнєвих реалізаціях.
Термін «контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення» з’явився порівняно недавно. Його почали вживати на позначення тих СБР, у яких по-різному комбінується однорідна і неоднорідна супідрядність та послідовна підрядність. Цим терміном користуються такі дослідники, як К. Ф. Шульжук [6, с. 323], Г. Ф. Калашникова [2, с. 64], Н. С. Валгіна [1, с. 489].
КБСР серед багатокомпонентних складних речень розглядає дослідниця Г. Ф. Калашникова. До групи контамінованих речень вона відносить конструкції, які з’являються в результаті схрещування одномірних моделей (конструкцій з супідрядністю, послідовною підрядністю і сурядністю).
До контамінованих структур К. Ф. Шульжук відносить такі, в яких по-різному комбінуються однорідна супідрядність, неоднорідна супідрядність та послідовна підрядність, напр.: Те, що Колос досі зберіг свою студентську закоханість в історію та археологію, надає йому в Ярославиних очах якоїсь зваби, бо ж завжди радісно відкрити, що людина бережно носить в собі щось від юності, що й звідти їй проблискує світильничок якийсь, не погашений темними вихорами пережитого (О. Гончар). Це речення: з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю; з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю; з подвійною супідрядністю; з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю; з послідовною підрядністю і однорідною супідрядністю; з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю; з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю, напр.: Спробуйте підібрати ключ до чоловіка, який говорить щоразу заплющуючись, не звертаючи уваги ні на нетерплячість голови комісії, якому вперше доводиться мати справу з подібним оратором, ні на свого головного, щоб уважно дослухатися до кожного його слова, ще раз марно спробувати щось там збагнути (П. Загребельний). За основу визначення моделей у дослідженні використано класифікацію К. Ф. Шульжука.
У роботі розглянуто синтаксичні позиції підрядних компонентів у КБСР, які можуть бути обов’язковими / необов’язковими, передбачуваними / непередбачуваними. Розглянуто регулярність вживання КБСР, глибину структури КБСР, послідовність розташування предикативних частин у КБСР, визначено типові семантико-синтаксичні відношення, що функціонують на зовнішньому та внутрішньому рівнях членування.
На основі дослідження І. П. Севбо [5, с. 96] наведені приклади побудови дерев залежностей для КБСР як особливого засобу авторського стилю. За рисунком дерева можна визначити автора твору. Таким чином, дерева залежностей – це самостійний об’єкт лінгвістичного дослідження, під час якого намагаються вловити індивідуальні авторські манери письма, особливі риси, що дозволяє відрізнити одного письменника від усіх інших.
КСБР потребують їх подальшого вивчення для глибшого розуміння, розгляду з погляду стилістики та структурної лінгвістики.

Список літератури:

1. Валгина Н. С. Синтаксис современного русского языка. Учебник. – 4-е изд., испр., доп. / Н. С. Валгина. – М. : Высш.школа, 1971. – 512 с.

2. Калашникова Г. Ф. Многокомпонентные сложные предложения в современном русаком языке [Текст] / Г. Ф. Калашникова. – Харьков : Вища школа, 1979. – 160 с.

3. Козицька О. Особливості структури контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. Вип.4. – Донецьк : ДонНУ, 1998. – с.62-66.

4. Козицька О. А. Контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення в сучасній українській мові / Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / О. А. Козицька; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2003. — 20 с.

5. Севбо И. П. Графическое представление синтаксических структур и стилистическая диагностика. – Киев : Наукова думка, 1981. – 192 с.

6. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К. : Видавничий центр «Академія»», 2004. – 408 с.